- розкішник
- -а, ч., рідко.Той, хто живе в розкоші; сибарит.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкішник — іменник чоловічого роду, істота той, хто живе в розкошах рідко … Орфографічний словник української мови
розкішниця — і, ж. 1) рідко. Жін. до розкішник. 2) зах. Жіночий статевий орган … Український тлумачний словник
розкошолюб — а, ч. Те саме, що розкішник … Український тлумачний словник